Межпозвоночная грыжа поясничного отдела — это разрыв диска позвоночника (фиброзного кольца, хряща), в результате неравномерной нагрузки на позвонки.- Симптомы поясничных грыж
- Причины межпозвоночных грыж поясничного отдела
- Лечение межпозвоночных грыж поясницы
- Профилактика грыж поясничного отдела
Межпозвоночная грыжа поясничного отдела – это одно из наиболее опасных заболеваний позвоночника, которое вызывает боль в пояснице, может отдавать в ногу, со временем сковывает движения, мешает нормально передвигаться, приводит к инвалидизации больного.
Поясничный отдел позвоночника состоит из 5-ти позвонков (поясничные позвонки обозначаются буквой – «L»), соединенных между собой межпозвоночными дисками. Диски позвоночника имеют овальную форму и выполняют амортизационную функцию, обеспечивая равномерное давление на позвонки. При грыже позвоночника образуется выпячивание диска, которое сдавливает нервы и причиняет боль. Именно в поясничном отделе наиболее часто возникают межпозвоночные грыжи.
Межпозвоночные грыжи вызывают невыносимую боль, онемение ног, покалывания, ощущения «ватности», чувство «ползанья мурашек» и другое. Нередко, больного беспокоят только боли в ноге, и он даже не всегда догадывается, откуда эта боль исходит и почему болит.
Проведение диагностических тестов при грыже поясницы
Симптомы поясничных грыж Грыжа позвоночника может возникнуть практически на любом участке позвоночника, в поясничном отделе в 90% случаев грыжи возникают между 4-5 поясничными позвонками (L4-L5) и между 5 поясничным и первым крестцовым позвонком (L5-S1). Возникновение грыж в нижних отделах позвоночника объясняется повышенными нагрузками на этот участок, анатомическими особенностями связочного аппарата, а также часто сопутствующей патологией скошенного таза. Грыжа поясничного отдела позвоночника довольно часто является причиной радикулопатий, воспаления седалищного нерва, люмбаго, люмбоишиалгии и других синдромов.
Типичные симптомы при межпозвоночных грыжах поясничного отдела позвоночника.
— При межпозвоночной грыже на уровне L4-L5, помимо болей и скованности в поясничном отделе позвоночника, возникает слабость в области большого пальца ноги, боль в верхней части ноги, ягодице, возникают ощущения «ползанья мурашек» по ногам, при длительном сидении появляется онемение пальцев ног и другие симптомы.
— При межпозвоночной грыже L5-S1, боль возникает в области колена, лодыжки, распространяется по внутренней части бедра, возникает онемение ног и другие ощущения. Довольно часто грыжи позвоночника возникают в нескольких местах одновременно и тогда симптомы наслаиваются друг на друга.
Стоит помнить, что описанные выше симптомы возникают при типичном течении заболевания и могут изменяться в зависимости от индивидуальных особенностей пациента. Для уточнения диагноза используют дополнительные методы исследования.
Причины межпозвоночных грыж поясничного отдела
К наиболее частым причинам межпозвоночных грыж позвоночника можно отнести: травмы, тяжелые физические нагрузки, длительное пребывание в сидячем положении, вредные привычки, дисплазию ТБС в детстве, остеохондроз, сколиоз, недостаток питательных веществ (кальция,магния,-менералов,витаминов, полисахаридов,воды и других веществ).
По статистике, грыжи позвоночника довольно часто возникают после ДТП, «хлыстовых травм» (резкий рывок головой вперед, а потом назад). Первые симптомы поясничной грыжи позвоночника появляются спустя 1,5-3 года после аварии. Неправильно подобранное лечение при дисплазии ТБС, помимо нарушений в суставе, вызывает перекос таза, что провоцирует возникновение межпозвоночных грыж в поясничном отделе уже во взрослом возрасте. Роль остеохондроза немаловажна в формировании грыж позвоночника. Как известно, остеохондроз — это быстрое старение позвоночника, при котором межпозвоночные диски теряют свою эластичность и в результате чего вероятность образования межпозвоночной грыжи на фоне остеохондроза очень велика.
Вредные привычки также негативно влияют на межпозвоночные диски спины, тем самым стимулируют формирование грыж. Курение снижает насыщенность крови кислородом, лишая диски позвоночника жизненно важных элементов. Употребление кофе ухудшает кровообращение в окружающих тканях позвоночника, нерегулярное питание также негативно сказывается на позвоночнике.
Отсутствие регулярных нормированных физических нагрузок играет колоссальную роль в формировании межпозвоночных грыж поясничного отдела. Современный образ жизни не всегда подразумевает регулярную гимнастику по утрам или перерывы в работе за компьютером, а это не может не сказываться на позвоночнике. Уже с 20-ти лет обмен веществ обеспечивается только за счет постоянного движения, по принципу поршня. Адинамия (отсутствие физических нагрузок) ускоряет развитие остеохондроза и следом за этим возникают межпозвоночные грыжи.
Устранение блокирования в сегменте L5-S1
В то же время тяжелая физическая работа всячески провоцирует образование грыж позвоночника.
Также стоит различать причину заболевания и то, что спровоцировало обострение межпозвоночной грыжи. Спровоцировать боль может даже незначительное движение. Для поясничного отдела наиболее опасны движения, сопровождающиеся наклоном вперед и поворотом в сторону, подъем тяжести перед собой. При таких движениях у больных с грыжей поясничного отдела позвоночника возникает резкая стреляющая боль, после чего она может сохраняться годами.
Лечение межпозвоночных грыж поясницы
Массаж,мануальная терапия,упражнения,правильное питание,бад.
При лечении поясничных грыж важно не упустить тот момент, когда можно еще помочь консервативными путями и избежать операции со всеми вытекающими последствиями. При своевременном обращении к специалисту можно остановить прогрессирование, предотвратить возможные осложнения. Цель лечения поясничной грыжи — это устранение боли, которая представляет дискомфорт, сковывает движения, а еще — создание мышечного корсета путем назначения специально подобранной лечебной гимнастики, балансировка суставных поверхностей опорно-двигательного аппарата, устранение подвывихов позвонков, провоцирующих рост межпозвоночной грыжи.Правильное питание+БАД NSP.
ЭТАПЫ ПРОГРАММЫ
1-й этап – подготовительный: курс массажа -10 дней, очищение организма, избавление его от вирусно-бактериальной и паразитарной инфекции (Локло, Уролакс, Каскара Саграда, Нейчелакс, По д*Арко, Коллоидное серебро, Моринда, Бердок, Чёрный орех, Альфа-альфа, Хлорофилл и др.) и введение эубиотиков (Бифидофилус Флора Форс ). Наиболее вероятным механизмом действия этапа есть способность этих продуктов удалять токсические продукты распада, вызывающие местные воспалительные реакции, разрастание рубцовой деформации ткани, повышать всасывание и усвоение биологически активных веществ. От 4 до 8 позиций. Например: Локло(клетчатка)-1десертная ложка на стакан воды. Размешать и выпить. За 30-20 минут до завтрака. Еще добавить 1 стакан воды. Нейчелакс (перистальтика кишечника)-2 капсулы перед обедом. Если есть запоры, еще 2 капсулы перед ужином. Моринда (бактерии, вирусы, паразиты)-2 капсулы 2 раза в день перед едой. Бердок (печень, желчный пузырь)-по 1кап.3 раза вдень вместе с едой. Бифидофилус Флора Форс(полезная флора)-2 кап. перед сном. Альфа-альфа(соли)-по 1 кап.3 раза в день перед едой.
2-й этап– 7-10 массажей – введение в организм минералов, микроэлементов, витаминов, аминокислот и ферментов (Буплерум Плюс, Босвелия Плюс, Омега-3, Мега Хел, Суперкомплекс, Фри Амино Ацид, Ти Эн Ти, Фуд Энзайм, Протеаза Плюс, МСМ). Суть этапа – обеспечение структур позвоночника необходимым набором питательных веществ, подавление активности тканевых медиаторов, поддерживающих местную воспалительную активность. От 4 до 8 позиций. Например: Буплерум плюс(позвонки, хрящи)-по 1-3 раза в день за 10 минут до еды. Протеаза плюс (рассасывание протрузий, грыж)-по 2 кап. между едой, после еды через полтора часа или до еды за полтора часа, можно ночью 2 кап. МСМ (связки)-по 2 кап. 3 раза в день во время еды. Мега Хел (витаминно- минеральный комплекс)-по 1таб. 3 раза в день перед едой. Омега 3(полиненасыщенные жирные кислоты)-по 1 кап 2 раза в день после еды. Фриамино Ацид (аминокислоты)-по 1-2таб. 2 раза в день во время еды.
3-й этап– 2 месяца: 7-10 массажей – восстановление всех выше перечисленных компонентов, обеспечение организма «строительным материалом» для восстановления структурных единиц пораженных дисков и нервных волокон ( Хондроитин Сульфат, Глюкозамин, Остео Плюс, Кальций Магний Хелат, Витамин С , Лецитин, Омега 3, Нутри-Калм, Гинкго Билоба, Вайлд Ям – женщинам после 50 лет) Хондроитин -по 1 кап. 2 раза в день во время еды. Глюкозамин-по1 кап. 2 раза вдень во время еды. Кальций Магний Хелат по 2 таб. между едой и 2 таб.перед сном. Витамин С- по 0,5 таб. 2 разы в день. Вайлд Ям-по 1-2 р. в день. Омега 3-по 1 кап. 2 раза в день после еды.Нутри Калм-по 2 таб. 2 рази в день. Далее выбор продукта по снимкам МРТ и по состоянию клиента.Профилактика:Хондроитин,Глюкозамин,К.М.Хелат,вит.С,Омега-З,МСМ,Протеаза. Обязательно растирание проблемных болевых участков кремами Релакс и Тэй Фу. К сожалению, современная медицина практически бесполезна при лечении поясничных грыж, предлагая выбор между обезболиванием (блокада) и операцией — другие методы просто не могут быть применимы в массовых масштабах. Нередко нейрохирург больше заинтересован в безрезультатном проведении 3-4-х операций на позвоночнике, нежели в том, чтобы вывести больного из острого состояния консервативными (безоперационными) путями и полностью избавить от всех проявлений межпозвоночных грыж. В большинстве случаев вопрос проведения операции решает сам пациент и, не имея выбора, не зная последствий оперативных вмешательств, идет на риск. Прежде чем проводить операцию, необходимо пройти курс консервативного лечения и только после этого решать вопрос о необходимости операции.
*Основная проблема шейного отдела
*Почему появляется грыжа межпозвоночного диска?
*Как лечить эту проблему?
Межпозвонковая грыжа – явление достаточно распространенное, с ним приходится сталкиваться многим людям. Но несколько особняком стоят случаи, когда это заболевание появляется в шейном отделе позвоночника. Причиной тому – специфика данного отдела, о которой мы расскажем ниже. Именно эта специфика может серьезно осложнить как жизнь пациента, так и само лечение межпозвоночной грыжи шейного отдела.
В чем же сложность?
Шейный отдел позвоночника является «Ахиллесовой пятой» человеческого тела
Основная проблема в том, что шейный отдел очень невелик. Это своего рода «бутылочное горлышко» человеческого тела, самое уязвимое его место. Объем самой шеи очень мал, это же можно сказать и о диаметре позвоночного канала в этом отделе позвоночника. При этом через этот относительно небольшой объем проходит масса кровеносных сосудов и нервных каналов. Их высокая плотность оправдывается тем, что мозг должен хорошо снабжаться кислородом и при этом получать все необходимые сигналы от нервных окончаний.
В нормальном состоянии такая высокая плотность важнейших сосудов и каналов проблемой не является. Шейный отдел позвоночника вообще очень мобилен, даже у людей с малоподвижным образом жизни шея почти постоянно получает нагрузку. Таким образом, человеческий организм пытается «застраховать» себя от возможных проблем.
Но именно эта постоянная нагрузка имеет и «обратную сторону медали». Причиной большинства заболеваний позвоночника становятся нарушения обмена веществ. Чаще это явление возрастное, но сейчас, учитывая не самую лучшую экологию и далеко не самое правильное питание, такие проблемы начинают возникать и у относительно молодых людей. Результатом, как мы уже сказали, становится развитие остеохондроза и других заболеваний позвоночника. При этом больше всего страдают межпозвонковые диски.
Почему появляется грыжа межпозвоночного диска?
Начнем с того, что межпозвонковые диски не имеют своих кровеносных сосудов. Необходимые им элементы они получают с помощью диффузии из соседних тканей. А вот сам процесс диффузии достаточно «капризный» — чтобы диск получил необходимое количество элементов, они не просто должны быть «на месте» в необходимом количестве, еще и нужно, чтобы организм человека (в том числе и шея) получал необходимые физические нагрузки. В наше время, как мы уже сказали, возникают проблемы одновременно с двумя этими требованиями.
Что же происходит дальше? Межпозвонковый диск начинает терять воду, а потом – свои амортизационные свойства. В результате он не может выполнять свои функции, постепенно под постоянным давлением он начинает «сдавать позиции», или говоря проще – расплющиваться, в результате чего в некоторых местах могут образоваться протрузии – потенциальные межпозвонковые грыжи, которые сами по себе могут стать причиной ряда крайне неприятных симптомов. Если же протрузия протекала бессимптомно, или человек вместо лечения предпочел проигнорировать не слишком сильную (пока) боль, то следующим этапом станет появление грыжи.
В этом случае речь идет о том, что в межпозвонковом диске появляется разрыв, через который выходит пульпозное ядро. Именно выход этого ядра за пределы диска и является грыжей. Какими симптомами сопровождается такой процесс, мы описывать не будем, уточним только, что для шейного отдела позвоночника даже протрузия становится проблемой (из-за упомянутой выше плотности «начинки» шеи), а грыжа – сродни катастрофе.
Симптомы грыжи шейного отдела:
*Боль в области шеи, плеча, может отдавать в руку, лопатку, усиливаться при поворотах и наклонах головы.
*В некоторых случаях могут возникать мышечные спазмы пояса верхних конечностей. Нередко боль сопровождается онемением и покалыванием в руке вплоть до пальцев. При этом локализация онемения будет зависеть от сегмента позвоночника, пораженного грыжей.
*Иногда возникает слабость отдельных мышц или мышечных групп: бицепса, трицепса, дельтовидной мышцы, кисти.
Довольно часто больной обнаруживает проявление грыжи шейного отдела сразу после сна или длительного статистического положения.
Как лечить эту проблему?
При таком диагнозе, как межпозвоночная грыжа шейного отдела, лечение начинается сразу после проведения полной диагностики. Следует отметить, что нужно провести достаточно много исследований, чтобы определить размер и локализацию межпозвоночной грыжи, а также выбрать необходимое лечение. Не будем пока останавливаться на вопросах диагностики, а рассмотрим возможные варианты лечения.
В принципе существует два основных метода лечения – консервативное и оперативное.
Как обойтись без операции?
Консервативное лечение предполагает, что выздоровление наступит без оперативного вмешательства. В этом случае стоит две основные задачи:
*во-первых, избавить больного от болей и неврологических синдромов;
*во-вторых – предупредить прогрессирование заболевания и появление новых грыж позвоночника.
Именно поэтому первый этап лечения предполагает именно купирование болевого синдрома. Для этого в первую очередь пациенту назначается постельный режим на несколько дней. При этом прописываются противовоспалительные и обезболивающие препараты(Босвелия Плюс, Буплерум Плюс, Моринда, Протеаза). Их задача понятна – снять болевой синдром. При этом если обезболивающие препараты просто маскируют боль, то противовоспалительные помогают устранить воспаление, благодаря чему уменьшается или исчезает компрессия нервных окончаний, что и приводит в конечном итоге к уменьшению болевых ощущений.
В большинстве случаев этого оказывается достаточно для первого этапа лечения и устранения болевого синдрома.
Следующим этапом является предупреждение прогрессирования заболевания и профилактика. Для этого никакие медикаменты уже не нужны (в большинстве случаев), основными методами на этом этапе становятся массаж, лечебная гимнастика и питание дисков с помощью биологически-активных веществ (Смотреть «Этапы программы»).
Эти методы дают возможность восстановить состояние мышц и связок, которые в дальнейшем сами будут удерживать позвоночный столб в нужном положении, а достаточные физические нагрузки обеспечат нормальное «питание» дисков. Этого вполне достаточно, чтобы в дальнейшем (при условии регулярного выполнения комплексов лечебной физкультуры и при правильном питании) обезопасить человека от появления новых грыж межпозвонковых дисков.
Операция – только в крайнем случае!
Как мы уже сказали, лечение межпозвоночной грыжи шейного отдела позвоночника в большинстве случаев удается устранить без операции. Хирургическое вмешательство применяется только в тех случаях, когда долгое время не удается купировать болевой синдром, или же грыжа становится причиной нарушения работы внутренних органов.
Во-первых, как и любое оперативное вмешательство, операция на позвоночнике не гарантирует абсолютного результата, а иногда просто становится бесполезной.
Во-вторых, в области операции обязательно остаются рубцы и спайки, которые чаще всего влекут за собой новые проблемы. Кроме того, операция – это всегда ограничение в движении, большое количество медикаментов, корсет или бандаж и инвалидность и потеря трудоспособности на длительное время или навсегда. И наконец, межпозвоночная грыжа шейного отдела, лечение которой проводилось оперативно – это множество вероятных осложнений в будущем – от лекарственных эрозий и язв желудочно-кишечного тракта до вовлечения в патологический процесс соседних с оперированным позвонков и межпозвоночных дисков и появление новых грыж.
Грыжа позвоночника – это изменения, возникшие от длительного бездействия глубоких мышц спины. Следовательно, и лечить её необходимо, заставив эти мышцы включиться в работу.
Дело в том, что питание дисков осуществляется через сосуды, проходящие внутри глубоких мышц спины. Спазм этих мышц приводит к сокращению поступления воды и питательных веществ в диски, которые перестав получать смазывающие вещества в достаточном количестве, начинают разрушаться. Разрушившиеся остатки диска, засоряют кровеносное сплетение данного участка. Возникает воспаление мягких тканей, которое сопровождается отеком и болью.
Благодаря активизации мышц спины, в результате глубокого массажа, и упражнений для шейного отдела позвоночника в области пораженного диска, и правильно подобранной программе питания и восстановления структуры самого диска с помощью БАД, нормализуется крово- и лимфо- отток, возобновляется поступление воды и питательных веществ в межпозвонковые диски, а также органы и ткани данной области, обновляются и восстанавливаются ткани самих дисков.
Физиологическое обоснование Программы исходит из патогенетических механизмов заболевания. Так, нарушение водно-солевого обмена способствует обезвоживанию диска, повышению внутридискового давления и появлению трещин в фиброзном кольце, что ведёт к образованию протрузии грыжи диска. Нарушение углеводного обмена заключается в изменении содержания мукополисахаридов (хондроитинсульфатов и кератансульфатов), гиалуроновой и глюкороновой кислот, ферментов: глюкозамина, гексозамина, гелактозамина. Нарушение минерального обмена проявляется в дефиците кальция. Разработанная Программа концептуально и патогенетически обусловлена, экспериментально обоснована и направлена на восстановление нарушенных обменно-трофических процессов и структур в позвонково-дисковых сегментах. Основной лечебный механизм воздействия на грыжу диска – снижение внутридискового давления и вакуумизация фрагментов пульпозного ядра – осуществляется при помощи специального массажа, кинезотерапии (специальные упражнения на растяжение позвоночника с развитием глубоких паравертебральных мышц спины). Назначается ортопедический режим, лечебное питание, БАД,питьевой режим, закаливающие и психотерапевтические процедуры – в домашних условиях. Программа рассчитывается на 6 месяцев. ЭТАПЫ ПРОГРАММЫ 1-й этап – подготовительный: курс массажа -10 дней, очищение организма, избавление его от вирусно-бактериальной и паразитарной инфекции (Локло, Уролакс, Каскара Саграда, Нейчелакс, По д*Арко, Коллоидное серебро, Моринда, Бердок, Чёрный орех, Альфа-альфа, Хлорофилл и др.) и введение эубиотиков (Бифидофилус Флора Форс ). Наиболее вероятным механизмом действия этапа есть способность этих продуктов удалять токсические продукты распада, вызывающие местные воспалительные реакции, разрастание рубцовой деформации ткани, повышать всасывание и усвоение биологически активных веществ. От 4 до 8 позиций. Например: Локло(клетчатка)-1десертная ложка на стакан воды. Размешать и выпить. За 30-20 минут до завтрака. Еще добавить 1 стакан воды. Нейчелакс (перистальтика кишечника)-2 капсулы перед обедом. Если есть запоры, еще 2 капсулы перед ужином. Моринда (бактерии, вирусы, паразиты)-2 капсулы 2 раза в день перед едой. Бердок (печень, желчный пузырь)-по 1кап.3 раза вдень вместе с едой. Бифидофилус Флора Форс(полезная флора)-2 кап. перед сном. Альфа-альфа(соли)-по 1 кап.3 раза в день перед едой. 2-й этап:7-10 массажей – введение в организм минералов, микроэлементов, витаминов, аминокислот и ферментов (Буплерум Плюс, Босвелия Плюс, Омега-3, Мега Хел, Суперкомплекс, Фри Амино Ацид, Ти Эн Ти, Фуд Энзайм, Протеаза Плюс, МСМ). Суть этапа – обеспечение структур позвоночника необходимым набором питательных веществ, подавление активности тканевых медиаторов, поддерживающих местную воспалительную активность. От 4 до 8 позиций. Например: Буплерум плюс(позвонки, хрящи)-по 1-3 раза в день за 10 минут до еды. Протеаза плюс (рассасывание протрузий, грыж)-по 2 кап. между едой, после еды через полтора часа или до еды за полтора часа, можно ночью 2 кап. МСМ (связки)-по 2 кап. 3 раза в день во время еды. Мега Хел (витаминно- минеральный комплекс)-по 1таб. 3 раза в день перед едой. Омега 3(полиненасыщенные жирные кислоты)-по 1 кап 2 раза в день после еды. Фриамино Ацид (аминокислоты)-по 1-2таб. 2 раза в день во время еды. 3-й этап. 2 месяца: 7-10 массажей – восстановление всех выше перечисленных компонентов, обеспечение организма «строительным материалом» для восстановления структурных единиц пораженных дисков и нервных волокон ( Хондроитин Сульфат, Глюкозамин, Остео Плюс, Кальций Магний Хелат, Витамин С , Лецитин, Омега 3, Нутри-Калм, Гинкго Билоба, Вайлд Ям – женщинам после 50 лет) Хондроитин -по 1 кап. 2 раза в день во время еды. Глюкозамин-по1 кап. 2 раза вдень во время еды. Кальций Магний Хелат по 2 таб. между едой и 2 таб.перед сном. Витамин С- по 0,5 таб. 2 разы в день. Вайлд Ям-по 1-2 р. в день. Омега 3-по 1 кап. 2 раза в день после еды. 4-й этап. 2 месяца – стабилизация функции позвоночника, антиоксидантная и общеукрепляющая терапия (Антиоксидант, Грейпайн с протекторами, Би Поллен, Дефенс Мейтенанс , Физ Актив, Шарк Рей Формула). Грейпайн- по 1 таб. 3 раза день. Дефенс- по 2капсулы 2 раза в день. Шарк Рей Формула - по 1к. 3 раза в день. Биполлен по 1к. - 2 раза в день, утром, в обед. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОГРАММЫ. Программа применялась на базе оздоровительного центра «Здоровый позвоночник» в течении 10 лет под руководством кандидата мед. наук А.Я. Тихоновой . Проведен клинический анализ группы больных (168 чел.) с поясничным остеохондрозом. На МРТ - граммах у них выявлены протрузии и грыжи L4-5 и L5-S1 дисков, размером 0,3-0,7 см., без изменения диаметра спинального канала. Имелся болевой синдром различной степени выраженности (148 чел.), нарушение поверхностной болевой чувствительности (38 чел.), снижение двигательной активности – у всех больных. После курса лечения ( 6 мес.) полная ликвидация болевого синдрома наступила у 149 чел. (93%), значительное улучшение у 11 чел., незначительное улучшение у 6 чел., состояние не изменилось у 2-х больных. Катамнез составил от 6 до 10 мес., обострений не отмечено. ПРОФИЛАКТИКА. В перечень профилактических мероприятий входили: прием нутрициентов компании NSP, выполнение ортопедического режима, специальный лечебный массаж, упражнения для растяжения позвоночника и укрепления глубоких мышц спины, водяной самомассаж, плавательный бассейн, питьевой режим, самодиагностика и самоконтроль. Прочитать об этом можно в книге А.Я.Тихоновой «Путь к здоровому позвоночнику» изд. Здоровье, 2007г.
Ви п'юча людина чи ні?
Ось такі питання я ставив людям на вулиці. Ви знаєте, відповідям я не здивувався. Практично усі сказали, що вони не п'ють, але іноді у свята, по днях народження, і інших важливих заходах, можуть випити
Тоді напрошується питання. А чим же відрізняється п'юча людина від не п'ючої людини? Ну, з не п'ючими людьми, зрозуміло, вони взагалі не п'ють? А ось інші трохи лукавлять і вивертаються, придумуючи для себе всілякі відмовки
1. Я п'ю рідко. Коли є привід.
2. Я умію пити.
3. Я знаю міру.
Тепер розберемо за пунктами.
1. Я п'ю рідко, коли є привід.
А ви не пробували підрахувати, скільки у людей, особливо у Украини, є приводів.
Я спробував перерахувати. Ви знаєте, втомився. Цьому списку напевно немає кінця. А потім цей список потрібно збільшити на число родичів, друзів, знайомих, товаришів по службі, і т д. А якщо людина ще і любитель випити, то привід завжди знайдеться.
2. Я умію пити.
Це означає, добре сидимо, культурно відпочиваємо, а хіба інші, на їх думку, сидять не культурно?
3. Я знаю міру.
А хто її не знає?
Тому я не п'юча людина. А хіба, п'яницею або алкоголіком, себе хто- не будь, вважає?
А тепер давайте запитаємо, якого-небудь товариша, який вже не стоїть на ногах, але говорити ще може.
1. Як часто він п'є?
2. Чи уміє він пити?
3. Чи знає він міру?
Ви напевно вже здогадалися, які будуть відповіді. А якщо ні, то прочитайте вище.
А у кінці бесіди, з'ясується, що цей товариш взагалі тверезий і ніколи не п'є.
Ну і де ж різниця? Тільки у тому, що ви *не п'єте*, так себе і називаєте, а цього товариша, сміливо, можна назвати алкоголіком.
Якщо людина вживає наркотики, то він наркоман, хто палить, курець, хто любить працювати, трудоголік, а хто п'є, правильний АЛКОГОЛІК.
Я вважаю, якщо п'єте, і не важливо, чарку або більше, значить, любите цю справу, адже ніхто вас насильно не примушує. Означає: ви п'юча людина, тобто АЛКОГОЛІК.
І ображатися на це слово не потрібно. Не подобається, це слово, не пийте.
Ви користуєтеся багатством української мови, і придумали собі в розраду, всякі хороші не образливі слова, і попиваєте потихеньку, вважаючи себе мало п'ючою людиною.
Адже якщо людина палить або вживає наркотики, то ми їх так і називаємо, курець, наркоман. Адже наркоман те ж може сказати, я можу культурно вживати наркотики, я знаю міру і т д. Означає він не наркоман, а так трохи, так би мовити культурно розслабляється. У нас тепер немає сторожів, а є охоронці. Немає кочегарів, а є оператори котельних мереж, і про дівчат легкої поведінки можна сказати, і цей список можна довго-довго писати.Подумайте кого Ви тут бачите?
–1– Багато хто вживає алкоголь навіть не замислюючись над тим, чим вони "пригощають" свій організм. Як це не парадоксально, в наше століття наукового прогресу і інформатизації дуже рідко можна зустріти людину, що має істинно наукові знання про алкоголь і інші дозволені наркотики. Ці знання надійно приховані у бібліотеках, науково-дослідних установах, а в народі тим часом існують найрізноманітніші міфи: ніби-то алкоголь - це харчовий продукт, що малі дози цього "продукту" нешкідливі, мовляв, випити на свято - це вікова традиція, ніби-то вино містить багато вітамінів, що вживання цього наркотика може розвеселити, зняти напругу, та ще і вилікувати від застуди! Яке б питання, що стосується цих наркотиків, ми не порушили - скрізь прижилася зухвала брехня на користь алкоголю. Це надзвичайно небезпечно, оскільки за даними ВООЗ вже в 2002 році алкоголь і тютюн стали провідними чинниками ризику по відношенню до тягаря хвороб в Україні. Неправда розпочинається з визначення, що таке алкоголь. Медицина вже 300 років підряд діагностує алкоголь, як наркотичну, нейротропну і протоплазматичну отруту, тобто отрута, що впливає і на нервову систему, і на усі органи людського організму, руйнуючи їх структуру на клітинному і молекулярному рівнях. Алкоголь - провідний наркотик у сучасному світі ("наркотик, що підриває здоров'я населення" - свідчить рішення 28 сесії Всесвітньої організації охорони здоров'я, прийняте в 1975 році). При розкритті померлих від причин, пов'язаних із вживанням алкоголю, спостерігаються зміни, наявні практично в усіх життєво важливих органах, і іноді патологоанатомові важко сказати, ураження якого органу виявилося смертельним для людини. Нерідко виникає питання: як ця людина взагалі могла жити, якщо у нього не залишився жодного неураженого органу, здатного виконувати покладену функцію? Алкогольна інтоксикація. Будь-яка доза алкоголю, що навіть не викликає сп'яніння (починаючи з концентрації 1-10 мкг на мл крові), завдає шкоди людському організму. У дії етанолу на організм виділяють дві фази: резорбції (всмоктування) і елімінації (виведення). Час від прийому спиртних "напоїв" до моменту досягнення максимальної концентрації в крові складає період резорбції. Швидкість всмоктування етанолу в період резорбції неоднакова. Так, поки етанол знаходиться в шлунку, резорбція досить повільна, потім, у міру його вступу в тонку кишку швидкість всмоктування наростає, а в самому кінці фази резорбції всмоктування знову сповільнюється. Вважається, що залежно від індивідуальних особливостей організму період всмоктування може збільшитися майже в 2,5 разу (до 2-6 годин), але для кожної конкретної людини цей час досить постійно. У фазі резорбції насичення етанолом органів і тканин відбувається швидше, ніж його окислення і виведення, саме тому спостерігається підвищення його концентрації в крові. Етанол розподіляється в організмі людини, за даними більшості дослідників, в 64ассы тіла, тобто практично в усьому водному просторі організму. –2– Фаза виділення (елімінації) алкоголю настає після всмоктування 90-98прийнятого алкоголю. Від 2 до10% всмоктаного етанолу виділяється в незмінному вигляді з сечею, повітрям, що видихається, потім, слиною і калом впродовж 7-12 годин. Спирт, що залишився, окислюється до вуглекислого газу і води усередині організму, тобто не виводиться. Тривалість періоду виведення у багато разів більше, ніж періоду резорбції. В середньому алкоголь утримується в організмі декілька днів. В період виділення органи і тканини віддають алкоголь відповідно до міри їх насичення кров'ю. Вміст алкоголю в мозковій тканині вищий, ніж в крові, а виділення його з речовини мозку і зі спинномозкової рідини істотно відстає від інших органів, тканин і крові. Це має велике практичне значення, оскільки пояснює, чому дія етанолу на мозок і нервову систему триває довше, ніж можна було б чекати, виходячи з динаміки його вмісту в крові. Слід звернути увагу і на те, що високі концентрації алкоголю у фазі елімінації зазвичай виявляють в секреті простати, а також в яєчках і спермі. Біотрансформації етанолу тут практично не відбувається.
Як тільки алкоголь потрапляє в кров, він з досить високою швидкістю поширюється в усьому водному середовищі організму, в усіх органах і системах. Особливо швидко там, де багато кровоносних судин. Потім, коли велика частина алкоголю потрапила в організм, починається активний процес його виведення. Від 2% до 10% виводится в незмінному вигляді. Решта окислюється усередині організму - на 90-98% в печінці, на 2-10– в інших тканинах і органах. У міру окислення концентрація алкоголю в організмі зменшується. При цьому деякі органи і системи можуть "утримувати" молекули алкоголю довше, ніж кров - наприклад, мозок, статева система. Чим довше він там находится, тим сильніше згубні руйнівні наслідки. Через деякий час після того, як алкоголь через шлунок і кишківник потрапляє в кров, починається руйнування еритроцитів. Відбувається так званий гемоліз: розпад еритроцитів із-за розриву їх мембран. Замість активних еритроцитів залишається місиво з кривавих грудок. Червоні кров'яні тільця, що лопнули, деформовані. Вихід гемоглобіну, тобто вмісту еритроцитів, в плазму... Природно, при цьому еритроцити вже не можуть виконувати свою функцію. При сучасному рівні споживання алкоголю "середній" в цьому відношенні чоловік "раптом" стикається з найрізноманітнішими недугами у віці близько 30 років. Це не лише захворювання серцево-судинної системи, але і порушення в роботі шлунку, печінки, неврози, розлади в статевій сфері. Втім, хвороби можуть бути найнесподіванішими: адже дія алкоголю універсальна, він вражає усі органи і системи людського організму. Що стосується вживання пива, вже сам факт надходження в організм великої кількості рідини (а молодь зараз ковтає пиво такими дозами - води або чаю людина стільки б не .–3– випила!) несприятливо відбивається на роботі не лише серцево-судинної системи, але і бронхів. У любителів хмільного "напою" формується так зване бичаче або пивне серце - розширення його меж, при цьому частішає частота сердечних скорочень, виникають аритмії, підвищується тиск. Алкоголь ушкоджує також механізми регуляції рівня глюкози (цукру) в крові, внаслідок чого можливо як підвищення, так і пониження цього рівня. Особливо небезпечно останнє (гіпоглікемія), оскільки може завдати організму серйозної шкоди навіть за короткий проміжок часу: при нестачі поживних речовин виснажується запас цукру, а продукти розпаду алкоголю перешкоджають формуванню глюкози з інших хімічних структур, амінокислот.
Оскільки етиловий спирт добре розчинний у воді, його доступ в органи і тканини тим вищий, чим краще їх забезпечення кров'ю. Зокрема, із-за багатого кровопостачання мозку насичення етанолом мозкової тканини йде швидше, і концентрація в ній виявляється вище, ніж в інших органах. Гематоенцефалічний бар'єр - фізіологічний механізм, який захищає мозок від проникнення сторонніх речовин, введених в кров, - легко пропускає етанол. Ймовірно, з цим і пов'язана висока токсичність алкоголю відносно мозкової тканини. Якщо концентрацію алкоголю в крові прийняти за одиницю, то в печінці вона буде 1,45, в спинномозковій рідині - 1,50, і в головному мозку - 1,75. Саме там ця отрута має властивість накопичуватися. Після прийому кухля пива, склянки вина, 100 грамів горілки - спирт, що міститься в них, всмоктується в кров, з кровотоком йде в мозок і у людини починається процес інтенсивного руйнування кори головного мозку. Розподіл етанолу в головному мозку носить нерівномірний характер. Радіографічним методом було встановлено, що концентрація етанолу в сірій речовині головного мозку (84% води) була вища, ніж у білій речовині (74% води). Проте, швидше за все, резорбція етанолу мозковою тканиною пов'язана не лише з вмістом води, але і з рівнем кровопостачання її різних відділів. Токсична дія алкоголю на головний мозок сприймається людиною, як ніби-то нешкідливий стан сп'яніння. І це призводить до оніміння, а потім і відмирання ділянок головного мозку. Усе це суб'єктивно сприймається, як "розслаблення", "свобода" від зовнішнього світу, схожа з ейфорією того, хто звільняється з в'язниці після довгого сроку. Насправді ж частина головного мозку просто штучно відключається від сприйняття інформації ззовні. –4– Після кожної так званої "помірної" випивки у людини в голові з'являється нове кладовище загиблих нервових клітин. І коли лікарі-патологоанатоми розкривають череп будь-якої людини,яка довго п’є, то завжди бачать однакову картину - "зморщений мозок", зменшений в об'ємі, уся поверхня кори якого - в мікрорубцях, мікровиразках, випадах структур. Саме у мозку виявляються найбільші зміни при розкритті. Тверда мозкова оболонка напружена, м'які оболонки набряклі, повнокровні. Головний мозок різко набряклий, судини розширені, безліч дрібних кіст діаметром 1-2 мм. Ці кісти утворилися в місцях крововиливів і некрозу (омертвіння) ділянок речовини мозку. От як київський патологоанатом описує мозок "весельчака" і "балагура", який, на думку друзів, пив "помірно" і "культурно" : "Зміни в лобових долях мозку видно навіть без мікроскопа, звивина згладжена, атрофована, безліч дрібних крововиливів. Під мікроскопом видно порожнини, заповнені серозною рідиною. Кора мозку нагадує землю, після того, як на неї скинули бомби - вся у воронках. Тут кожна випивка залишила свій слід". Тонше дослідження мозку у загиблого від гострого алкогольного сп'яніння показує, що в нервових клітинах настали зміни в протоплазмі і ядрі, так же різко виражені, як і при отруєнні іншими сильними отрутами. При цьому клітини кори головного мозку уражені значно більше, чим клітини підкоркових частин, тобто алкоголь діє сильніше на клітини вищих центрів, чим нижчих. У головному мозку відмічено сильне переповнення кров'ю, нерідко з розривом судин в мозкових оболонках і на поверхні мозкової звивини. У випадках несмертельного гострого алкогольного отруєння в головному мозку і нервових клітинах його кори відбуваються ті ж процеси. Сприйняття потерпілого утруднюється і сповільнюється, порушуються увага і пам'ять. Внаслідок цих змін, а також постійного впливу на людину алкогольного і питущого оточення, починаються глибокі зміни його характеру, психіки. Окрім поступового руйнування окремих сторін розумової і психічної діяльності мозку, алкоголь у все зростаючій мірі призводить до повного виключення нормальної функції мозку. Особа міняється, починаються процеси її деградації. Якщо в цей час не припинити пити і не повернутися до свідомої тверезості, повного відновлення моральних якостей може ніколи не відбутися. При прийомі ще більших доз відбувається важке порушення функцій усієї центральної нервової системи із залученням до цих процесів спинного і довгастого мозку. Розвивається глибокий наркоз і коматозний стан. При прийомі дози, рівної 7,8 г алкоголю на кілограм маси тіла, що приблизно рівний 1-1,25 л горілки для дорослої людини, настає смерть. Для дітей смертельна доза в 4-5 разів менше, з розрахунку на кілограм ваги. Не слід забувати, що алкоголь має наркотичні властивості: до нього дуже швидко звикають, і виникає потреба в повторних самоотруєннях, тим більше, чим –5– частіше і у великих дозах приймаються спиртні "напої". У міру подальшого споживання для отримання того ж наркотичного ефекту з кожним разом потрібно все більшу дозу. Як же цей наркотик в різних дозах діє на розумову і психічну діяльність мозку? Спеціально проведеними дослідами і спостереженнями над людиною, що випила середню дозу, тобто одну-півтори чарки горілки, встановлено, що в усіх без виключення випадках алкоголь діє однаково, а саме: уповільнює і утрудняє розумові процеси, рухові акти (на перших порах прискорює, а потім уповільнює). При цьому раніше всього страждають складніші психічні процеси і довше зберігаються прості розумові функції, особливо ті, які пов'язані з руховою діяльністю. Параліч центрів психічних відправлень передусім позначається на тих процесах, які ми називаємо судженням і критикою. З послабленням їх починають переважати почуття, що не стримуються критикою. Спостереження показують, що ті, що випили, не стають розумнішими або успішнішими, і навіть якщо самі вони думають інакше, то це лише результат послаблення вищої діяльності їх мозку. У міру того, як слабшає критика, наростає самовпевненість. Живі рухи тіла, жести і неспокійні хвастощі своєю силою - також наслідок паралічу свідомості і волі, що почався: зняті правильні, розумні перешкоди, які утримують тверезу людину від даремних рухів і необдуманих, безглуздих вчинків. Численні досліди на тваринах, проведені Іваном Петровичем Павловим, показали, що після порівняно невеликих доз алкоголю у собаки гаснуть вироблені умовні рефлекси і відновлюються лише через шість днів. Досліди пізніших років підтверджують негативну дію алкоголю на нервову систему. Друкарка, яка перед початком роботи випила 25 грамів горілки, робила помилок на 15-20 більше, ніж зазвичай. Водії автомашин пропускали заборонні знаки, стрілець не міг точно уразити мішень. У численних дослідах з'ясувалося, що в усіх без виключення випадках під впливом алкоголю прості розумові відправлення (сприйняття) порушуються і сповільнюються не так сильно, як складніші (асоціації). Ці останні страждають двічі: по-перше, їх утворення вповільнене і ослаблене; по-друге, істотно змінюється їх якість. Самі нижчі форми асоціацій, а саме - асоціації рухові або механічно завчені найлегше виникають в думці, часто без щонайменшого відношення до справи і, з'явившись, наполегливо тримаються, проявляючись знову і знову, але абсолютно недоречно. В цьому відношенні такі наполегливі асоціації нагадують собою явище чисто патологічне, таке, що помічається при неврастенії і важких психозах. Що стосується рухових актів, то вони прискорюються, але це прискорення залежить від розслаблення гальмівних імпульсів, і в них вже відразу помічається неточність роботи, а саме - явища передчасної реакції. У дослідах академіка И.П. Павлова встановлено, що після прийому малих доз алкоголю рефлекси зникають і відновлюються лише через 8-12 днів. Але рефлекси - це нижчі –6– форми мозкової діяльності. Алкоголь же діє переважно на її вищі форми. Дослідами, поставленими на освічених людях, доведено, що після прийому так званих "помірних" доз, тобто 25-40 г алкоголю, вищі функції мозку відновлюються тільки через 12-20 днів. При повторному прийомі алкоголю поразка вищих центрів мозкової діяльності триває ще від 8 до 20 днів. Таким чином, якщо вживати алкоголь частіше, ніж один раз в два тижні, мозок не зможе звільнитися від впливу наркотичної отрути і увесь час знаходитиметься в "напіввідключеному" стані. Якщо ж приймати алкоголь тривалий час, то робота вищих центрів так і не відновиться. У разі безперервної дії алкоголю на мозок шкода, що заподіюється йому, безперечна. У разі, коли такого роду алкогольне насильство над діяльністю мозку відбувається часто, суб'єкт стає нерухомим в розумовому відношенні, а мислення - звичайним і шаблонним. Передусім втрачаються пізніші, найсвіжіші досягнення, здобуті розумовою напругою (скажімо, за останній тиждень, місяць), тобто людина після прийому алкоголю повертається до того рівня розумового розвитку, який у нього був тиждень або місяць тому. Надалі настає послаблення старіших, міцніших, зміцнілих асоціацій і послаблення сприйнять. В результаті розумові процеси звужуються, втрачаючи свіжість і оригінальність.
При попаданні алкоголю в організм першими страждають стравохід і шлунок . І чим міцніше алкогольні вироби, тим важче ушкодження. Алкоголь пригнічує виділення травних ферментів підшлункової залози, що перешкоджає розщеплюванню поживних речовин на молекули, придатні для живлення клітин організму. Ушкоджуючи клітини внутрішньої поверхні шлунку і підшлункової залози, алкоголь (особливо при вживанні міцних алкогольних виробів) пригноблює процес всмоктування поживних речовин, а перенесення деяких з них в кров робить взагалі неможливим. Наприклад, внаслідок недостатності в організмі фолієвої кислоти змінюються клітини, що устилають тонку кишку, які повинні забезпечувати всмоктування в кров глюкози, натрію, а також самої солі фолієвої кислоти і інших поживних речовин. При регулярному прийомі навіть невеликих доз алкоголю залози, розташовані в стінці шлунку і виробляючі шлунковий сік, під впливом алкогольного роздратування спочатку виділяють багато слизу, а потім атрофуються. Травлення в шлунку стає неповноцінним, їжа застоюється або, не переварена, поступає в кишечник. Виникає гастрит, який, якщо не усунути його причину і серйозно не лікувати, може перейти в рак шлунку. При прийомі міцних алкогольних виробів відбувається "опік" стінок стравоходу і шлунку і потрібно значний час для відновлення тканини (стінки шлунку, що змертвіла, мають білий наліт, аналогічний білку звареного яйця). –7– Ушкодження мають місце і в підшлунковій залозі. Розкриття патологоанатомом осіб у віці 30-40 років, що вживали вино у великих дозах або тривалий час, показують глибокі зміни в підшлунковій залозі, що і пояснює часті скарги людей, що вживають алкоголь, на погане травлення, на різкі болі в животі і т. д. У таких хворих часто спостерігається діабет із-за загибелі особливих клітин, розташованих в підшлунковій залозі, що виробляють інсулін. Панкреатит і діабет на підставі алкоголю - явища, як правило, безповоротні, через що люди приречені на постійні болі і страждання. Більше за це, панкреатит дає загострення при щонаймен–шому порушеннідієти.
У печінці відбувається окислення 90-98% етанолу до ацетальдегіду - дуже небезпечної і токсичної речовини. Потім ацетальдегід окислюється до оцтової кислоти, яка далі розщеплюється до води і вуглекислого газу. У інших органах і системах також можливе "переварювання" алкоголю, але в значно менших кількостях, ніж в печінці. Проходячи через печінковий бар'єр, продукти розпаду етилового спирту негативно впливають на печінкові клітини, які під впливом їх руйнівної дії гинуть . На їхньому місці утворюється сполучна тканина, або просто рубець, що не виконує печінкової функції. Зменшується здатність печінки зберігати вітамін А, спостерігаються інші порушення обміну речовин. Печінка поступово зменшується в розмірах, тобто зморщується, судини печінки здавлюються, кров в них застоюється, тиск підвищується в 3-4 рази. І якщо відбувається розрив судин, починається сильна кровотеча, постраждалі від якого часто гинуть. За даними ВООЗ, біля 80% хворих помирає впродовж року після першої кровотечі. Зміни, описані вище, називаються цирозом печінки. По кількості хворих цирозом визначають рівень алкоголізації в тій або іншій країні. Алкогольний цироз печінки - одно з найбільш важких і безнадійних в сенсі лікування захворювання людини. Цироз печінки, як наслідок споживання алкоголю, за даними ВООЗ, опублікованим в 1982 році, став однією з головних причин смертності населення
При тривалому прийомі спиртних "напоїв" розвивається хронічний алкоголізм, що має свою клінічну картину, яка варіюється по стадії алкоголізму, але з характерною для усіх, що п'ють особливістю - вони прагнуть знайти привід для випивки, а якщо приводу немає - п'ють без нього. Експериментами і спостереженнями над людьми, які п’ють встановлено, що отруйність алкоголю тим сильніше, чим вище його концентрація. Цим пояснюється помітніший вплив міцних алкогольних "напоїв" на розвиток алкоголізму. Проте ініціюється залучення алкоголь залежних в майбутньому людей до споживання цього наркотика (алкоголю) найчастіше пивом і слабоалкогольними виробами. –8– Таким чином, якіб не були важкі наслідки алкоголізму, проте не в нім суть цієї проблеми. Трагедія в самому споживанні алкоголю. Спиртні вироби з першої прийнятої дози починають спотворювати життя людини і всього суспільства.
Як всяка отрута, алкоголь, прийнятий в певній дозі, призводить до смертельного результату. Шляхом численних експериментів встановлена найменша кількість отрути з розрахунку на кілограм маси тіла, необхідне для отруєння і загибелі тварини. Це так званий токсичний еквівалент. Із спостережень над отруєнням людей етиловим алкоголем виведений токсичний еквівалент і для людини. Він дорівнює 7-8 г. Тобто для людини вагою 64 кг смертельна доза дорівнюватиме 500 г чистого алкоголю. Якщо зробити підрахунок для горілки (40°), то виявиться, що смертельна доза дорівнює 1200 г. Швидкість введення робить істотний вплив на хід отруєння. Повільне введення дещо зменшує небезпеку. При надходженні в організм смертельної дози температура тіла знижується на 3-4 градуси. Смерть настає через 12-40 годин. Чим нижче середньорічна температура того або іншого регіону, тим важче позначається споживання алкоголю на організмі людини. Вплив клімату такий значний, що учені його прирівнюють до прийнятої додаткової дози спиртних виробів, тобто в холодному кліматі прийнята доза алкоголю прирівнюється до двох в теплішому.
Внаслідок змін мозку і центральної нервової системи, а також звичних для алкогольного і питущого оточення правил поведінки, починається зміна характеру людини : втрачається здатність уважно вислуховувати інших, стежити за своєю мовою, контролювати поведінку; з'являється балакучість, хвастощі, він стає безтурботним. Настрій робиться то нестримно веселим, то плаксивим, то гнівним. Він кричить, свариться, здійснює агресивні дії. Непристойні зауваження, спрощені і вульгарні жарти. Нерідко ведуться збочені еротичні розмови. Завдаються образи, здійснюються вчинки, що порушують громадську безпеку. Іноді відзначається пробудження низьких схильностей і пристрастей. Характер людини починає псуватися, він стає эгоцентричным, грубим, часто з'являється зайва самовпевненість, схильність до плоского одноманітного гумору; знижується пам'ять, увага, здатність до систематичного мислення, до творчості.
Разом з поразкою розумових функцій кори головного мозку мають місце глибокі зміни моральності. Як самі вищі і найбільш досконалі почуття, як вінець в розвитку функцій мозку вони страждають дуже рано. І перше, що ми спостерігаємо у людей, що п’ють, це байдужість до моральних інтересів, яка з'являється дуже рано, в ту пору, коли ще у –9– розумові акти залишаються майже незмінними. Вона проявляється у формі часткової моральної анестезії. Чим більше і довше п'є людина, тим сильніше страждає його моральність. Алкоголіки нерідко не відчувають при цьому ані найменшої суб'єктивної реакції. Такого роду стан аналогічний моральному ідіотизму і відрізняється від нього тільки способом походження. Падіння моральності позначається у втраті сорому. У цілому ряду наукових робіт доводиться велика охоронна сила сорому і велика небезпека такої отрути, як спиртні напої, які мають властивість знижувати силу і тонкість цього почуття. До числа неминучих наслідків падіння моральності належить збільшення брехні або, принаймні, зменшення щирості і правди. Втрату сорому і втрату правдивості народ зв'язав в нерозривне логічне поняття "Безсоромної брехні". У документах, які висвітлюють наростання пияцтва в нашій країні в період акцизного продажу спиртних напоїв, переконливо показано, що паралельно з наростанням пияцтва росли і злочини, серед яких лжеприсяга, лжесвідчення і неправдивий донос росли швидше. Здатність переживати почуття сорому втрачається такими, що п'ють дуже рано; параліч цього високого людського почуття принижує людину в моральному сенсі значно більше, ніж будь-який психоз. Це прекрасно розумів Лев Миколайович Толстой. У своїй статті "Для чого люди одурманюються" він пише: "...не у смаку, не в задоволенні, не в розвазі, не у веселощах лежить причина всесвітнього поширення гашишу, опіуму, вина, тютюну, а тільки в потребі приховати від себе вказівки совісті. Тверезому совісно вкрасти, совісно убити. П'яному нічого цього не совісно, і тому, якщо людина хоче зробити вчинок, який совість забороняє йому, він одурманюється». Люди знають цю властивість вина заглушати голос совісті і свідомо вживають його для цієї мети. Мало того, що люди самі одурманюються, щоб заглушити свою совість, знаючи, як діє вино, вони, бажаючи змусити інших людей зробити вчинок, осоружний їх совісті, навмисно одурманюють їх. Усі можуть помітити, що люди, що аморально живуть, більше за інших схильні до одурманюючих речовин. Інше почуття, що легко втрачається п'яницями, - страх. Послаблення страху може, на думку психіатрів, спричинити серйозні наслідки. Якщо згадати, що страх у своїх високих проявах перетворюється на боязнь зла і в побоювання наслідків зла, то стає зрозумілим високе охорона здоров'я значення цього почуття в питаннях моральності. Почуття страху і почуття сорому глибоко змінюються у п'яниць, втрачаючи найістотніші складові частини свої. Згідно цьому міняється і міміка. –10– Усі почуття у людей, які п’ють, змінюються таким чином, що із складних душевних актів втрачаються самі піднесені і тонкі елементи, і людина в усіх своїх душевних проявах черствіє. Вищі почуття, вищі форми їх перетворюються на нижчі. При тривалому вживанні спиртних "напоїв" розвиваються не проста швидкоминуча неправильність характеру, але і глибші зміни. Подібну зміну в характері і поведінці людей робить тільки божевілля в періоді вторинного недоумства. Рано слабшає сила волі, що призводить врешті-решт до повного безвілля. Думки втрачають глибину і обходять труднощі, замість того щоб їх дозволяти. Круг інтересів звужується і залишається одно бажання - напитися. У випадках, що далеко зайшли, справа доходить до повного отупіння і маразму. Чим більше людей п'є, тим різкіше міняється психічне життя самого суспільства : разом з появою великого числа ідіотів, дебілів (в результаті зачаття у п'яних батьків) і схиблених внаслідок тривалого споживання алкоголю в суспільстві знаходиться відоме число суб'єктів, ще здорових в розумовому відношенні, але вже не вільних від змін характеру, викликаних алкоголем.
Алкоголь руйнує не лише мозок. Так же згубно він діє на репродуктивні тканини, на зародкові клітини і на потомство. А це означає, що він губить майбутнє. Вплив алкоголю на потомство йде по двох напрямах: перше - вживання алкоголю супроводжується глибокими змінами в статевій сфері, включаючи атрофію репродуктивних органів. Другий шлях дії алкоголю - ця пряма його дія на зародкову клітину. Коли людина знаходиться в алкогольному сп'янінні, усі клітини його організму виявляються насиченими етиловою отрутою, у тому числі і зародкові. Пошкоджені алкоголем зародкові клітини обумовлюють початок деградації. Ще гірше, якщо інша (жіноча) клітина при злитті виявиться алкоголізованною, у зародку тоді станеться як би накопичення дегенеративних властивостей, що особливо важко відбивається на розвитку плоду, на долі дитини. . Навіть невеликі дози спиртних "напоїв" відбиваються на генетичному субстраті, що може привести до народження дефективних нащадків, якщо не негайно, то в подальших поколіннях. Особливо значний вплив на потомство робить прийом спиртного жінками. При цьому для появи дегенеративного потомства зовсім не обов'язково, щоб батьки були алкоголіками. Ті, що народилися від п'яних батьків, розумово відсталі люди неминуче дають таке ж потомство, і відбувається усе наростаюче зниження інтелектуального рівня народу. Як гостре, так і хронічне отруєння алкоголем діє вкрай згубно на зародкову плазму. Під впливом алкоголю внутрішні елементи зародкової клітини піддаються глибоким змінам, які кладуть початок спадковим дегенераціям. Якщо ж людина внаслідок алкоголізму свого батька стала недоумкуватою або епілептиком, то він виявляє тенденцію –11– передавати своє недоумство або епілепсію нащадкам, хоча сам може абсолютно не вживати спиртного. В наші дні медицині вже достовірно відомо, що якщо зачаття сталося в період, коли зародкова клітина знаходилася в стані "сп'яніння", то діти дуже часто народжуються розумово або фізично дефективними. У Швейцарії було обстежено дев'ять тисяч ідіотів. Виявилось, що усі вони були зачаті або на Масниці, або в період збору винограду, коли люди особливо багато п'ють. Саме охорона майбутньої дитини лежить в основі славної древньої традиції, згідно якої на весіллі не прийнято женихові і нареченій пити вино. Алкоголь і молодожони - це не сумісно ні в яких дозах, ні при яких умовах. Д.И. Менделєєв, С.П. Боткін, И.М. Сеченов, И.П. Павлов, В.М. Бехтерев - проводили дослідження дії алкоголю на живі організми і переконалися у величезній шкоді, що заподіюється їм усьому живому. Вагітним морським свинкам впродовж деякого часу давали маленькі порції алкоголю. З 88 дитинчат, народжених ними, 54 загинули відразу ж після народження. До корму вагітного собаки в останні три тижні до пологів підливали трохи горілки. Собака ощенилася шістьма цуценятами, але троє з них виявилися мертвими, а інші - кволими і хворими. Для штучного виводку курчат 160 яєць поклали в сарай, під яким знаходилося приміщення для перегонки спирту. У визначений термін з'явилася тільки половина курчат, 40 з них загинули, а 25 вилупилися потворними, із спотвореними дзьобами, без кігтів. Адже тут були тільки пари алкоголю, які проходили через товщу підлоги, а зародки були захищені шкаралупою. Яка ж нікчемна кількість цієї отрути могла досягти зародка, і цього виявилося досить, щоб отримати такі наслідки. У експерименті на кроликах тривала алкоголізація самців призводила до виборчої патології головного мозку у потомства, яка виражалася в зменшенні маси мозку. Нині алкоголь вважається найбільш токсичною отрутою з усіх відомих відносно людського зародку. Дослідження показали, що у чоловіків, систематично споживаючих спиртні "напої", відбуваються глибокі анатомічні зміни як в самих репродуктивних органах, так і в зародкових клітинах. Останні виявляються деформованими, їх кількість, активність і життєздатність порушені. Змінюється і функція гормональних елементів. Відбувається різкий дисонанс між лібідо, що посилилося на перших порах, і фізичними можливостями, що вносить розлад в сімейне життя. Вони надалі слабшають, а потім і повністю припиняються потенційні можливості. Це питання піддавалося обговоренню на одній з сесій Академії медичних наук СРСР. Учені демонстрували зародкові клітини тривало випиваючих людей під мікроскопом. Вони були майже всі знівеченими: то з великою деформованою голівкою, то, навпаки, дуже маленькою, ядро різних розмірів, з роз'їденими контурами, протоплазми то мало, то багато. Майже не було видно жодної нормальної клітини. Хіба можливе здорове потомство за наявності таких грубих змін в зародкових клітинах? –12– Якщо споживання алкоголю чоловіком неминуче позначиться негативно на потомстві, то жінка несе загибель майбутньому у багато разів більше. В результаті обстеження півтора тисяч матерів і їх дітей, відхилення від норми спостерігалися у 2х дітей, що народилися від матерів, які зовсім не вживали спиртного. Цей показник підвищився до 9ти дітей "помірно" п'ючих матерів (відхилення від норми спостерігалися в 4,5 раз частіше у тих, хто пив "помірно"). У дітей, матері яких сильно пили, показник відхилення від норми піднявся до 74.До того ж у останніх, як правило, реєструвалося не одне, а декілька відхилень від норми. Саме на плодах, на дітях, у яких захисні механізми ще дуже слабкі, отруйна дія алкоголю позначається особливо сильно. Таким чином, зміни в зародкових клітинах, як і саме отруєння організму спиртом, часто призводять до появи дегенеративного потомства. Але паралельно зі змінами фізіології гормонів відбуваються грубі зміни психіки, що стосуються інтимної сторони життя подружжя. Порушуються нормальні взаємовідносини між ними, з'являються патологічні ревнощі, які приймають потворні форми і перетворюють сімейне життя на пекло. Про вплив алкоголю на появу ідіотів є переконливі дані. Так, у Франції ще в 1880-1890 рр. було встановлено, що з 1000 ідіотичних дітей у 471 були батьки - п'яниці, у 84 - матері, у 65 - обидва батьки. У 170 ідіотів відомості не отримані, і тільки у 209 батьки не були п'яницями, в усякому разі, в цьому не призналися. Це страшні цифри. Те, що зачаті в стані сп'яніння діти можуть народитися ідіотами, було відоме вже в давнину, але ніхто не думав про такий високий відсоток Це питання піддавалося обговоренню на одній з сесій Академії медичних наук СРСР. Учені демонстрували зародкові клітини тривало п'ючих людей під мікроскопом. Вони були майже все знівеченими: то з великою деформованою голівкою, то, навпаки, дуже маленькою, ядро різних розмірів, з роз'їденими контурами, протоплазми то мало, то багато. Майже не було видно жодної нормальної клітини. Хіба можливе здорове потомство за наявності таких грубих змін в зародкових клітинах? Там, де має місце систематичне споживання алкоголю хоч би одним з батьків, велика вірогідність появи потомства з важкими змінами психіки. Народження дефективної дитини не лише позбавляє радості життя це нещасне дитя, але і на багато років, а то і на все життя робить нещасними батьків, отруюючи увесь життєвий сім'ї устрій. Річ у тому, що дитя з патологічними відхиленнями, аж до повного ідіотизму, батьки люблять не менше, а може бути, більше, ніж нормальної дитини. Тут приєднується жалість і відчуття власної провини. Діти з важкими психічними порушеннями (ідіоти, епілептики), лягають на все життя тягарем на плечі батьків і суспільства. І чим вище душове споживання алкоголю в країні на душу населення, тим більше народжується неповноцінного потомства, що неминуче призводить до звиродніння нації.
При прийомах алкоголю людина не в змозі впоратися з небажанням що-небудь робити. Вона непомітно для самої себе морально опускається. Серед тих, що п'ють різко зростають прогули, падає інтенсивність і якість праці. Це стосується усіх ланок і рангів робітників і службовців. Але особливо великий збиток наносить вживання вина керівним працівникам і особам інтелектуальної праці. При послабленні і випаданні вищих функцій кори головного мозку у творчих людей зникає не лише бажання, але і можливість створювати щось нове, складне, що вимагає напруги волі, яка ослабла, уваги, яка легко розсіюється, нових думок, які не можуть з'явитися в мозку, що ще не звільнився від алкоголю. Керівному працівникові, коли він з похмілля, куди простіше сказати "ні" і тим самим звільнити себе від необхідності про щось думати, щось з'ясовувати, комусь дзвонити, приймати якесь рішення. А сказав "ні" - і ніяких тобі турбот і хвилювань. Що ж до розкаянь совісті і моральних переживань, то ці почуття у того, що п'є дуже рано атрофуються. Дослідження чехословацьких учених показали, що кухоль пива, випитий шофером перед виїздом, збільшує кількість аварій в 7 разів. При прийомі 50 г горілки - в 30 разів, а прийом 200 г горілки - в 130 разів в порівнянні з тверезими шоферами. Ці дані говорять про те, що ніякої "допустимої" концентрації спирту в крові, яка нібито не робить істотного впливу на частоту аварій на транспорті, не існує. У сенсі громадському дуже небезпечним і далеко таким, що йде наслідком вживання спиртних "напоїв" являється те, що вони розладнують звичку до праці і дуже рано порушують нормальну працездатність. Після вживання алкоголю сон не відновлює звичайної бадьорості і не дає відчуття відпочинку. Усупереч нормальному порядку речей, коли за днем відпочинку з'являється потреба до праці, у осіб, споживаючих алкоголь у свято, помічається небажання до праці, непереможна лінь, поганий настрій, головний біль, почуття похмілля, що приводить їх до післясвяткового пияцтва або прогулу. Із-за вживання пива або вина святковий день втрачає своє моральне і фізіологічне значення, як день відпочинку і душевного підйому. Алкоголь - ворог відпочинку і виключає саму його можливість.
Провиною автомобільних катастроф є не алкоголізм, не пияцтво, як стверджують більшість авторів статей і брошур. Провиною цьому являється вживання алкоголю, як таке,взагалі. Серед автомобільних травм немало таких поранень, після яких багато хто хоча і видужав, але померли через декілька років від різних хвороб, що є наслідком нещасного випадку. Тут ми коротко згадали лише про наслідки автомобільних катастроф –14– з вини "помірних" доз алкоголю. А скільки нещасних випадків на виробництві і в побуті в результаті сп'яніння людей? Сюди ж потрібно віднести бійки і побиття.
Якщо у будь-який день, а особливо в понеділок, прийти в клініку і подивитися, хто лежить в ній, то на багатьох лікарняних ліжках ми побачимо людей з синіми обводами навколо очей. Це синяки. Тут і падіння, і напад,і бійка, і майже в усіх випадках в основі саме алкоголь! А скільки переламаних кісток і черепів! До числа грубих порушень психіки під впливом алкоголю потрібно віднести зростання самогубств. За даними ВООЗ, самогубства серед тих, що п'ють в 80 разів частіше, ніж серед непитущих. Таке положення неважко пояснити тими глибокими змінами, які відбуваються в мозку під впливом тривалого прийому спиртних "напоїв". При цьому як вбивства, так і самогубства п'яниць іноді приймають страшну форму.
Споживання алкоголю позначається на потомстві і призводить до деградації нації. Новітні дослідження показали, що шкідливі наслідки алкогольних вживань батьків відбиваються більше на дочках, ніж на синах. Ось чому жінкам необхідно знати, що алкоголізм погрожує їм в першу чергу, а через них їх майбутній сім'ї і суспільству; залежність жінка переносить набагато важче, вона може привести до трагічніших наслідків. І якщо 40 років тому жіночий алкоголізм по відношенню до чоловічого складав соті долі відсотка, то нині він по деяких країнах досягає чоловічого, тобто зріс у багато разів. Важко допустити, що грамотні люди не знають усієї правди про цю залежність. Алкоголь розладнує здоров'я мільйонів людей, збільшує смертність по цілому ряду захворювань, є причиною багатьох фізичних і психічних хвороб, дезорганізує виробництво, руйнує сім'ї, різко збільшує злочинність і значною мірою підточує моральні засади будь-якого суспільства народу і держави. Проте найбільшим злом є те, що він веде до прогресуючого звиродніння генофонду нації і людства в цілому, внаслідок появи високого відсотка розумово неповноцінних дітей. Чарльз Дарвін, враховуючи усі тяжкі наслідки вживання алкоголю і особливо зважаючи на його згубну дію на потомство, вимушений був голосно заявити, що "звичка до алкоголю є більшим злом для людства, ніж війна, голод і чума, разом узяті".
Статистика невблаганно показує, що споживання алкоголю у декілька разів збільшує кількість травм, нещасних випадків, злочинів, хвороб і смертей. Займаючись проблемою цирозів печінки, а також постійно зустрічаючись з важкими травмами по "швидкій допомозі", хірурги постійно переконуються в тому, що шкода, привнесена вживанням алкоголю народу і державі в цілому, колосальна. Було б неправильно вважати, що випиваючи, людина шкодить тільки собі. П'є, мовляв, сам собі гірше робить! Ні, –15– Ні,вживання алкоголю, як найсильніший бацилоносій, тягне свої щупальця до нашої юної зміни. Із-за нього відбуваються трагедії в сім'ї, на виробництві... Це - соціальне зло, з яким жорстко і послідовно повинні боротися не лише громадські організації, але і кожен з нас. Усі ті зміни, які мають місце в мозку людини, яка іноді випиває, спостерігаються не лише і не стільки у алкоголіків і п'яниць, але і у тих, хто, на їх думку такими не є, а п'ють "в міру". Проте більшість таких людей насправді, з точки зору медицини, вже давно стали алкоголіками. Перше, що говорить про це, - потяг до алкогольних "напоїв". Ці люди не вважають себе алкоголіками і обурюються, якщо їх називають такими. При відомому зусиллі волі вони ще можуть володіти собою і припинити прийом алкогольних "напоїв". Але їх мозок, а звідси і управління собою, знаходиться на спуску. Ще трохи, і вони швидко покотяться вниз. Мозок прийде в такий стан, що людина вже не зможе управляти своєю поведінкою. Настане повна алкогольна залежність і вже нічого не врятує від остаточної деградаціі. Учені вважають, що алкоголь швидше розладнує здоров'я населення і приносить більше жертв, ніж найважчі епідемії. Останні з'являються періодично, тоді як вживання алкоголю стало безперервною епідемічною хворобою. І хоча, частіше за все ,більшу увагу приділяють фізіологічним наслідкам вживання алкоголю, набагато важливіше - наслідки моральні, які виявляються відносно нервово-психічного здоров'я населення, що веде за собою збільшення числа злочинів, падіння моральності, зростання рівня нервових і психічних хвороб, збільшення числа людей з поганим характером. Алкоголь, впливаючи на мозок, не робить стрибкоподібних переходів від абсолютно здорового стану до повного ідіотизму. Між цими крайніми формами розумового і психічного стану є багато переходів, які в одних випадках наближається до дебільності, в інших - до поганого характеру. Таких людей, з різною мірою змін розумового стану і характеру, серед тих, що п'ють стає все більше, що призводить до зміни характеру усього суспільства. І якщо характер цілого народу досить стійкий і піддається змінам тільки через століття, то під впливом алкоголю зміни характеру в гіршу сторону відбуваються значно швидше. Зважуючи тяжкі наслідки споживання алкоголю і порівнюючи їх з матеріальними втратами, фахівці справедливо вважають, що слід жалкувати не за матеріальними витратами, а треба жахатися при думці про шкоду, яка завдається суспільству моральним розбещенням населення.
По суті і масштабам людські втрати нашого народу від вживання алкоголю, за рахунок появи армії алкоголіків і п'яниць, людей з дефектами розумового і фізичного розвитку, подібні до військових втрат. Корінна відмінність від втрат, які несе держава нині, –16– полягають в тому, що, якщо після будь-якої війни, країна могла відновити свої сили повноцінними новими поколіннями, то втрати від алкоголізації країни непоправні. Знищення національного розуму - занадто дорога ціна сумнівному задоволенню від вживання алкоголю. Єдиним способом припинити цей процес являється виключення алкоголю з життя суспільства. Сьогодні за приблизними оцінками ми п'ємо близько 20 літрів на душу населення в рік. По укладенню Всесвітньої організації охорони здоров'я, досягши середнього рівня споживання 8 літрів в рік починається процес безповоротної зміни генофонду нації, тобто починається процес її звиродніння. Сьогодні про це не прийнято кричати із сторінок газет і з телеекранів. Навіть про кількісне зменшення населення України на 5 мільйонів за останні 15 років говорять неохоче. Що ж говорити про якісне його погіршення? Краще за усіх, мабуть, про це могли б розповісти педагоги і лікарі, працюючі в школах-інтернатах для неповноцінних дітей, кількість яких росте разом із споживанням в країні алкоголю. . Адже населення України дійсно знаходиться на межі зникнення! Особливо небезпечна алкоголізація людей дітородного віку тому, що зачаття в нетверезому вигляді призводить до народження дебільного потомства. Тому подолання демографічної кризи і різке збільшення народжуваності можливе тільки в результаті протверезіння народу, і в першу чергу - молоді. У захисті нашого майбутнього від деградації вирішальна роль могла б належати жінці. Завдяки своїм високим душевним якостям жінка завжди була менш схильною до розпусти і злочинів і була ревним поборником тверезості. У наш час цій ніжній і моральній силі, а через неї і усьому народу, як ніколи погрожує смертельна небезпека. Жінка, будучи великою моральною силою, може і повинна не лише сама залишитися на п'єдесталі в моральному відношенні, але і зробити витверезний вплив на чоловіка. Можна сміливо стверджувати, що якби дівчата і жінки проявили більше зрілого мислення, розуміння і турботи про майбутнє народу і свою власну сім'ю, вони б у величезній більшості випадків не припустили споживання алкоголю чоловіками, а тих, хто пив, повернули б до тверезого життя. Адже там, де має місце вживання алкоголю хоч би одним з батьків, висока вірогідність народження дітей з важкими фізіологічними і психічними змінами.